Редакція матеріалу від: 11.10.2021, 09:00
Вікові обмеження, особливості залучення дитини до праці та порядок застосування праці дітей визначаються статтею 21 Закону України “Про охорону дитинства” та законодавством України про працю.
Прийняття дитини на роботу допускається з 16 років. Але, згідно зі статтею 188 Кодексу законів про працю України, як виняток для працевлаштування на роботу можуть приймати також дітей віком від 15 років лише за згодою одного із батьків або особи, яка його замінює.
Діти приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду за наявності письмового медичного висновку про відсутність протипоказань для участі у трудовій діяльності та в подальшому до досягнення 21 року щорічно підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам.
Забороняється залучення дітей до найгірших форм дитячої праці, участі у важких роботах і роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах та до праці понад встановлений законодавством скорочений робочий час (стаття 21 Закону України “Про охорону дитинства”).
Неповнолітніх працівників також не мають права залучати:
- до роботи в нічний час, у вихідні дні (ст. 192 КЗпП);
- до надурочних робіт, підіймання і переміщення предметів, маса яких перевищує встановлені граничні норми ваги (Наказ міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми» №59 від 22.03.96).
Але законна праця неповнолітніх і волонтерська діяльність має здійснюватися у позаурочний час!