Редакція матеріалу від: 11.10.2021, 09:02

Відповідно до статті 3 Конвенції про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці №182, примусова чи обов’язкова праця належить до однієї з найгірших форм дитячої праці.

Стаття 43 Конституції України забороняє використання примусової праці та використання праці неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах.

Відповідно до статті 150 Кримінального кодексу України, експлуатація дитини, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання її праці карається арештом до шести місяців або обмеженням волі до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили істотну шкоду для здоров’я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, караються позбавленням волі від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Якщо згадані дії вчинені організованою групою, вони караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (стаття 150 Кримінального кодексу України).

ДО КОГО ЗВЕРТАТИСЯ У РАЗІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ДІТЕЙ

Стаття 32 Конвенції про права дитини визначає право дитини на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може бути небезпечною для здоров’я, перешкоджати отриманню освіти чи завдавати шкоди її здоров’ю, фізичному, розумовому, духовному, моральному та соціальному розвитку.

Якщо дитина постраждала від трудової експлуатації, ви можете звернутися до: