Редакція матеріалу від: 23.07.2021, 12:32
Уміння навчатися впродовж усього життя важливе для кожної людини, а для того, хто працює педагогом, – особливо. Бо саме педагог закладає основу знань, формує компетентності у своїх учнів та навчає навчатися. А для того, щоб навчати інших, потрібно постійно вдосконалюватися самому. Тому кожен педагогічний працівник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний підвищувати свій професійний рівень та педагогічну майстерність, підвищувати кваліфікацію – тобто опановувати нові та вдосконалювати раніше набуті компетентності у межах своєї професійної діяльності або галузі знань (частина 2, статті 54 та частина 6 статті 18 Закону України “Про освіту” ).
Процедура підвищення кваліфікації визначається частиною шостої статті 59 Закону України “Про освіту” та Порядком підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Порядок поширюється на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, перелік посад яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 (зі змінами).
Педагог самостійно обирає форми, види, напрями, а також суб’єкта підвищення кваліфікації, тобто того, хто йому може надати освітні послуги з підвищення кваліфікації (пункт 7 Порядку).
Загальний обсяг підвищення кваліфікації вчителя не може бути менший ніж 150 годин на п’ять років (пункт 16 Порядку).
Роз’яснення щодо підвищення кваліфікації:
- коли і як складається план підвищення кваліфікації?
- як до складання плану долучається педагог?
- якими мають бути програма підвищення кваліфікації?
- які документи засвідчують підвищення кваліфікації?
- визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних працівників
ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПЛАНУ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ
Підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти забезпечують засновники (або уповноважені ними органи) та органи управління відповідних закладів освіти (пункт 1 Порядку).
Складання орієнтовного плану підвищення кваліфікації
Щороку в поточному році у закладі освіти складається орієнтовний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників на наступний рік, який затверджується педагогічною радою й оприлюднюється на інформаційному стенді закладу освіти та на його вебсайті або сайті органу, у сфері управління якого перебуває заклад освіти протягом двох робочих днів з дня його затвердження, але не пізніше 25 грудня поточного року. План повинен містити інформацію про загальну кількість педагогічних працівників, які підвищуватимуть кваліфікацію, основні напрями та орієнтовний перелік суб’єктів підвищення кваліфікації і враховувати пропозиції педагогічних працівників. На підставі орієнтовних планів суб’єкти підвищення кваліфікації, що фінансуються з обласних бюджетів, та їх засновники щороку формують регіональне замовлення для потреб відповідних областей (пункт 17 Порядку).
Пропозиції педагогічного працівника щодо підвищення кваліфікації
Після затвердження кошторису закладу освіти на відповідний рік керівник закладу освіти (уповноважені ним особи) невідкладно оприлюднюють загальний обсяг коштів, передбачений для підвищення кваліфікації працівників закладу освіти, які мають право на підвищення кваліфікації за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, а також за рахунок інших коштів, передбачених у кошторисі закладу освіти для підвищення кваліфікації (пункт 17 Порядку). Отримавши цю інформацію, кожен педагогічний працівник, який має право на підвищення кваліфікації за рахунок зазначених коштів, упродовж наступних 15 календарних днів подає керівникові закладу освіти (уповноваженій ним особі) пропозицію до плану підвищення кваліфікації на відповідний рік, яка містить інформацію про тему (напрям, найменування) обраної програми (курсу, лекції, модуля тощо), форми, обсяг (тривалість), суб’єкта (суб’єктів) підвищення кваліфікації, вартість підвищення кваліфікації або про безоплатний характер надання такої освітньої послуги (пункт 17 Порядку). Педагогічна рада розглядає ці пропозиції і затверджує план підвищення кваліфікації на відповідний рік у межах коштів, затверджених у кошторисі закладу освіти за всіма джерелами надходжень на підвищення кваліфікації на відповідний рік (за винятком коштів самостійного фінансування підвищення кваліфікації педагогічними та науково-педагогічними працівниками) (пункт 18 Порядку). Докладно про те, яка інформація повинна міститися у плані підвищення кваліфікації – у пункті 19 Порядку.
Укладення договору між закладом освіти та суб’єктом підвищення кваліфікації
На підставі плану підвищення кваліфікації керівник закладу освіти (уповноважена ним особа) укладає між закладом освіти та суб’єктом (суб’єктами) підвищення кваліфікації договір про надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації на відповідний рік (пункт 20 Порядку).
Не пізніше 25 грудня працівник повинен поінформувати керівника закладу освіти або уповноважену ним особу про стан проходження ним підвищення кваліфікації у поточному році з додаванням копій отриманих документів про підвищення кваліфікації. Відповідна інформація зберігається в особовій справі працівника відповідно до законодавства.
ПРОГРАМА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ
Суб’єктом підвищення кваліфікації може бути заклад освіти або його структурний підрозділ, наукова установа або інша юридична чи фізична особа, фізична особа – підприємець, яка здійснює освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педагогічних працівників (пункт 9 Порядку https://bit.ly/2HX9bAY). Саме суб’єкт підвищення кваліфікації затверджує програму підвищення кваліфікації й видає педагогічному працівникові документ про підвищення кваліфікації. Суб’єкти підвищення кваліфікації зобов’язані оприлюднювати кожну власну програму підвищення кваліфікації на своїх вебсайтах (пункт 10 Порядку).
Програма підвищення кваліфікації повинна містити інформацію про її розробника (розробників), найменування, мету, напрям, зміст, обсяг (тривалість), що встановлюється в годинах та/або в кредитах ЄКТС, форму (форми) підвищення кваліфікації, перелік компетентностей, що вдосконалюватимуться/набуватимуться (загальні, фахові тощо) (пункт 10 Порядку). Окрім цієї обов’язкової інформації програма може містити й іншу інформацію, докладніше – в пункті 10 Порядку. Тому коли знаходите на сайті курси підвищення кваліфікації, обов’язково перевірте, чи міститься в описі курсу програма та чи вказана у ній зазначена інформація.
Обсяг (тривалість) програми підвищення кваліфікації визначається відповідно до її фактичної тривалості в годинах без урахування самостійної (позааудиторної) роботи або в кредитах ЄКТС з урахуванням самостійної (позааудиторної) роботи (пункт 10 Порядку).
ЯКИМ МАЄ БУТИ ДОКУМЕНТ ПРО ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ
Документом, що засвідчує успішне проходження підвищення кваліфікації може бути відповідний сертифікат, свідоцтво та інші документи.
Можна виокремити три основні вимоги до документа про підвищення кваліфікації: він має бути виданий суб’єктом підвищення кваліфікації, містити повну інформацію, відповідно до Порядку, та бути у спеціальному реєстрі.
Відповідно до нових вимог, у документі обов’язково зазначається наступна інформація:
- повне найменування суб’єкта підвищення кваліфікації (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності) фізичної особи, яка надає освітні послуги з підвищення кваліфікації педагогічним працівникам (для фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб – підприємців);
- тема (напрям, найменування), обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації у годинах та/або кредитах ЄКТС;
- прізвище, ім’я та по батькові (якщо є) особи, яка підвищила кваліфікацію;
- опис досягнутих результатів навчання;
- дата видачі та обліковий запис документа;
- найменування посади (у разі наявності), прізвище, ініціали особи, яка підписала документ від імені суб’єкта підвищення кваліфікації та її підпис.
Технічний опис, дизайн, спосіб виготовлення, порядок видачі та обліку документа про підвищення кваліфікації визначає сам суб’єкт підвищення кваліфікації (пункт 13 Порядку)
Також створюється спеціальний реєстр виданих документів про підвищення кваліфікації, який дозволяє атестаційній комісії перевірити, чи справді педагог пройшов таке навчання та чи є документ дійсним. Тобто після того, як суб’єкт підвищення кваліфікації видав учителю документ, він має оприлюднити його в реєстрі на своєму сайті упродовж 15 календарних днів після видачі. У реєстрі документ про підвищення кваліфікації повинен містити таку інформацію:
- прізвище та ініціали педагогічного працівника, який пройшов підвищення кваліфікації;
- форму, вид, тему (напрям, найменування) підвищення кваліфікації та його обсяг (тривалість) в годинах або кредитах ЄКТС;
- дату видачі та обліковий запис документа про підвищення кваліфікації (пункт 13 Порядку потім посилання).
МОН звернув увагу, що відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» зазначена вище інформація не належить до персональних даних та може бути розміщена в публічному доступі без додаткової згоди на те педагогічних працівників.
ВИЗНАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Згідно з пунктом 25 Порядку за результатами підвищення кваліфікації такі суб’єкти можуть присвоювати педагогічним працівникам повні та/або часткові професійні та/або освітні кваліфікації у встановленому законодавством порядку. Але для цього, вочевидь, результати підвищення кваліфікації мають відповідати результатам навчання, які вимагаються для присвоєння відповідних кваліфікацій, і мають бути засвідчені (підтверджені) в установленому законодавством порядку.
МОН роз’яснив, що згідно з частиною другою статті 59 Закону “Про освіту” результати підвищення кваліфікації у закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою, не потребують окремого визнання і підтвердження. Результати ж підвищення кваліфікації педагогічного працівника у інших суб’єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб мають визнаватися окремим рішенням педагогічної ради. Порядок визнання результатів підвищення кваліфікації у таких суб’єктів встановлюється педагогічною радою. У пункті 25 Порядку визначені основні процедури такого визнання.
Так, зокрема, педагогічний працівник протягом одного місяця після завершення підвищення кваліфікації має подати до педагогічної ради клопотання про визнання результатів підвищення кваліфікації та документ про проходження підвищення кваліфікації. Таке клопотання має бути розглянуте на засіданні педагогічної ради протягом місяця з дня його подання.
Для визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічна рада має заслухати педагогічного працівника щодо якості реалізації програми підвищення кваліфікації, результатів підвищення кваліфікації, дотримання суб’єктом підвищення кваліфікації умов договору та повинна прийняти рішення:
- визнати результати підвищення кваліфікації;
- не визнати результати підвищення кваліфікації;
- надати рекомендації педагогічному працівнику щодо повторного підвищення кваліфікації у інших суб’єктів підвищення кваліфікації;
- прийняти рішення щодо неможливості подальшого включення такого суб’єкта підвищення кваліфікації до плану підвищення кваліфікації закладу освіти до вжиття ним дієвих заходів з підвищення якості надання освітніх послуг.
У разі прийняття педагогічною радою позитивного рішення відповідний суб’єкт підвищення кваліфікації може бути обраний педагогічними працівниками в якості надавача відповідних освітніх послуг і включений до річного плану підвищення кваліфікації.
Порядок вже визначив основні засади та умови процедури визнання підвищення кваліфікації. Однією з основних умов такого визнання має бути набуття педагогічним працівником нових та/або вдосконалення наявних компетентностей (знань, вмінь, навичок тощо).
Також у роз’ясненні МОН щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти (лист МОН від 04.03.2020 року № 1/9-141) додано зразки, що можуть бути використані закладом освіти для документального оформлення підвищення кваліфікації педагогічних працівників, однак не є документами єдиної форми, тобто заклад освіти може самостійно розробити й інші форми.