Редакція матеріалу від: 25.02.2026, 13:15
Право на відпустки мають працівники, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, виду діяльності та галузі, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (стаття 2 Закону України “Про відпустки”) .
Умови, тривалість та порядок надання працівникам відпусток визначаються Кодексом законів про працю України та Законом України “Про відпустки”.
Щорічні відпустки складаються з основної та додаткових відпусток (стаття 4, пункт 1 Закону “Про відпустки”). На основну відпустку мають право всі працівники. Для педагогічних працівників та керівних працівників закладів і установ освіти вона складає 56 календарних днів. Для того, щоб взяти інші види відпусток, необхідні спеціальні підстави. Окрім щорічних відпусток, працівники закладів освіти, за певних умов, можуть брати соціальні та відпустки без збереження заробітної плати. Більше про порядок та умови надання щорічних відпусток за посиланням: http://bit.ly/2IVy4dJ
Черговість надання щорічних відпусток визначається графіками, які затверджуються керівником закладу освіти разом із профспілковим представником. Під час складання графіків МАЮТЬ ВРАХОВУВАТИСЯ ІНТЕРЕСИ ПРАЦІВНИКІВ ТА МОЖЛИВОСТІ ЇХ ВІДПОЧИНКУ (стаття 79 Кодексу законів про працю України).
Період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком (графіки повідомляються усім працівникам), узгоджується між працівником та роботодавцем. Роботодавець повинен письмово повідомити працівника про початок відпустки не пізніше як за два тижні до встановленого графіком терміну (стаття 79 Кодексу законів про працю України).
ВІДПУСТКА БЕЗ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ МОЖЕ БУТИ ЛИШЕ ЗА БАЖАННЯМ ПРАЦІВНИКА
Відпустка без збереження заробітної плати обов’язково надається працівникові ЗА ЙОГО БАЖАННЯМ у таких випадках, зазначених у статтях 25 та 26 Закону України “Про відпустки”.
Також відпустка без збереження заробітної плати може надаватися за згодою працівника і роботодавця, якщо у працівника виникли сімейні обставини чи інші причини, але не більше, ніж на 30 календарних днів на рік (стаття 26 Закону “Про відпустки”).
На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, визначеного частиною першою цієї статті. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.
Час перебування у відпустках, зазначених у частинах першій і третій цієї статті, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 цього Закону.
Працівникові відпустка без збереження заробітної плати надається тільки якщо є його письмова згода. Ця відпустка оформляється наказом роботодавця, в якому зазначаються підстави, коли може надаватися така відпустка, а також її тривалість. Якщо керівник закладу освіти пропонує вам написати заяву на відпустку без збереження заробітної плати, ви маєте повне право відмовитись писати таку заяву! Тому колективно не погоджуйтеся писати заяву про відпустку, якщо вона вам зараз не потрібна.