Редакція матеріалу від: 25.02.2026, 19:16
Поділ відпустки на частини.
На прохання працівника щорічну відпустку може бути поділено на частини будь-якої тривалості, але основна безперервна її частина має становити не менше 14 календарних днів (стаття 12 Закону України “Про відпустки”). Черговість частин не має значення, тобто працівник за бажанням та погодженням з роботодавцем може взяти частину відпустки меншої тривалості, ніж 14 днів, а потім через деякий час взяти відпустку від 14 днів, і навпаки. Кількість розділених частин відпустки законодавством не обмежується.
Педагогічним і науково-педагогічним працівникам невикористана частина щорічної основної відпустки, за умови її поділу, повинна бути надана, як правило, в період літніх канікул, а в окремих випадках, передбачених колективним договором, – в інший канікулярний період (пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів від 14 квітня 1997 р. № 346).
Оплата відпусток, зміни у нарахуванні та допомога на оздоровлення
Заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором (стаття 21 Закону України «Про відпустки»).
Розрахунок оплати за відпустки здійснюється шляхом обчислення середнього заробітку за даний навчальний рік, включаючи доплати та надбавки, оплату за години, що виконані понад встановлене річне навантаження, а також допомоги по тимчасовій непрацездатності (пункт 86 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти).
Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки (абзац перший пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати).
Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році (абзац другий пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати).
Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи – підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць (абзац третій пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати).
У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата (абзац четвертий пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати).
Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи (абзац п’ятий пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати).
Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.
Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 цього Порядку обчислення середньої заробітної плати.
Виплата допомоги на оздоровлення педагогічним та науково-педагогічним працівникам проводиться в повному обсязі, тобто в розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) (стаття 57 Закону України «Про освіту»). Заяву на отримання допомоги на оздоровлення писати не обов’язково. Виплата допомоги на оздоровлення, якщо педагог має неповне навантаження, повноцінно законодавством не визначено, хоча у частині третій статті 56 Кодексу законів про працю України робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.