Навчання в українських школах дітей, які перебувають за кордоном

ВАРІАНТИ ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ, ЯКІ ВИМУШЕНО ПЕРЕБУВАЮТЬ ЗА КОРДОНОМ

 

Варіанти навчання для дітей, які перебувають за кордоном
Варіанти – від 1 до 20
(читати таблицю з цифри донизу)		 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20
Школа країни перебування

+

 + + + + + + + + + + + +
Українська школа державної або комунальної власності (повна дистанційна програма)  

 

 

 +  

 

 +*
Українська школа приватної власності (повна дистанційна програма) + +*
Українська школа державної або комунальної власності (повна програма, сімейна (домашня) форма здобуття освіти) + +*
Українська школа приватної власності (повна програма, сімейна (домашня) форма здобуття освіти) + +*
Українська школа державної або комунальної власності (повна програма, екстернатна форма здобуття освіти) + +*
Українська школа приватної власності (повна програма, екстернатна форма здобуття освіти) + +*
Державний ліцей “Міжнародна українська школа” (екстернатна форма здобуття освіти) + +*
Українські освітні осередки, які надають освітні послуги у співпраці з Державним ліцеєм “Міжнародна українська школа” відповідно до укладеного договору та видають українські документи про освіту +
Українська школа державної або комунальної власності (українознавчий компонент, дистанційно)  

 

 

 

 

 +
Українська школа приватної власності (українознавчий компонент, дистанційно)  

 

 

 

 +
Український заклад освіти за кордоном або український осередок, суботня чи недільна школа, які не видають український документ про освіту (забезпечують неформальну освіту, зокрема за українознавчим компонентом), але пройшли верифікацію (держава планує провести верифікацію таких закладів/осередків та обліковувати їх із використанням засобів програмно-апаратного комплексу «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту»).

 

  

+
Український заклад освіти за кордоном або український осередок, суботня чи недільна школа, які не видають український документ про освіту (забезпечують неформальну освіту, зокрема за українознавчим компонентом), але відмовилися проходити або не пройшли верифікацію.  

 

+

*уточнення – якщо навчання у таких закладах без відвідування школи країни перебування не суперечить законодавству такої країни

 

ПОВНА ПРОГРАМА З ВИВЧЕННЯМ УСІХ ПРЕДМЕТІВ

Частина 2 статті 55 Закону України “Про освіту” визначає, що батьки здобувачів освіти мають право, зокрема, обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти, брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану” та інші права.

Зважаючи на це, батьки здобувачів освіти мають право обрати як повну програму навчання з вивченням усіх предметів, так і навчання за програмою українознавчого компоненту з вивченням окремих предметів. За повною програмою діти можуть навчатися на дистанційній, екстернатній та сімейній формі.

Зауважимо, що у вищезгаданій Аналітичній записці наголошували на тому, що порушення права щодо вільного вибору освітньої програми може спричити втрату зв’язку з дітьми, які перебувають за кордоном. Зокрема, це питання особливо гостро стосується тих дітей, у яких клас навчання у школі країни перебування не збігається із класом навчання в українській школі і через це неможливо перезарахувати оцінки. Саме тому дуже важливо, щоб батьки мали реальну можливість вибору, вирішуючи питання про організацію навчання дитини, обираючи заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття освіти дітьми.

Навчання за повною програмою з вивченням усіх предметів відбувається на основі Типових освітніх програм відповідно до державних стандартів освіти. Такі програми розміщені на сайті Міністерства освіти і науки України.

Частина батьків учнів, які перебувають за кордоном, обирають для своїх дітей опанування повної української програми або у поєднанні зі здобуттям освіти в іноземному закладі, або ж діти навчаються лише в українському закладі освіти, якщо це не суперечить законодавству країни  перебування. Вибір конкретної форми здобуття освіти: інституційна (дистанційна) чи індивідуальна (сімейна або  екстернат) тут залежить від особистих обставин та потреб дитини. Коротко окреслю основні відмінності між ними.

 

Дистанційна форма здобуття освіти

За організацію освітнього процесу відповідає заклад освіти, однак батьки створюють належні та безпечні умови навчання, виховання і розвитку дитини, яка здобуває освіту за дистанційною формою. Навчання може відбуватися у різних режимах: у синхронному, коли учасники одночасно перебувають в електронному освітньому середовищі або спілкуються за допомогою засобів аудіо-, відеоконференції (не менше 30% навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти), та в асинхронному. Організація здобуття освіти за дистанційною формою здійснюється виключно за бажанням учнів, їх батьків.

Докладніше про таку форму здобуття освіти можна прочитати у Положенні про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти.


Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат)

Екстернат – це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства (ч. 6 ст. 9 Закону України “Про освіту”).

Екстерни складають річне оцінювання та атестацію. Річне оцінювання проводиться з усіх навчальних предметів, обов’язкових для вивчення відповідно до освітньої програми. Оцінювання проводиться, як правило, до закінчення навчального року. Для екстернів, які здобували або здобувають повну загальну середню освіту за кордоном, оцінювання може проводитися протягом усього навчального року. Протягом одного навчального року екстерн може пройти оцінювання за один або кілька класів у межах одного або декількох рівнів повної загальної середньої освіти. Екстерни, які здобували або здобувають повну загальну середню освіту за кордоном, для отримання відповідних документів про освіту проходять річне оцінювання та атестацію відповідно до законодавства (п. 6-8 р. II Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти).


Сімейна (домашня) форма здобуття освіти

Сімейна (домашня) форма здобуття освіти – це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти.

Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства (ч. 7 ст. 9 Закону України “Про освіту”).

Здобувачі освіти за такою формою проходять підсумкове (семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також атестацію. За бажанням одного з батьків, інших законних представників здобувача освіти, який навчається за Державним стандартом початкової освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 87, індивідуальним навчальним планом може бути визначено проведення оцінювання додатково (більше двох разів на рік), – визначає п. 5 р. III Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти.

Також зазначимо, що для забезпечення індивідуальної форми здобуття освіти можуть використовуватися технології дистанційного навчання відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти.

 

ПРОГРАМА УКРАЇНОЗНАВЧОГО КОМПОНЕНТА – З ВИВЧЕННЯМ ОКРЕМИХ ПРЕДМЕТІВ

Задля того, щоб полегшити дітям, які перебувають за кордоном, процес навчання, уникнути перевантаження, держава надала можливість учням за бажанням та за певних умов навчатися за українознавчим компонентом. Таке навчання відбувається на основі Типової освітньої програми для навчання дітей, які виїхали з України внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації і здобувають освіту одночасно в закладах освіти країни перебування та України (затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 18.08.2023 року № 1014, у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 07.08.2025 року № 1119) (далі – Типова освітня програма).

Навчання за такою програмою можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти України перебувають за межами України і навчаються за денною (очною) формою в закладі освіти країни перебування. Навчання за українознавчим компонентом передбачає дистанційне вивчення лише тих предметів, яких немає в іноземних школах. Щодо інших предметів – то отримані за них оцінки в іноземній школі, перезараховуються.

 

Предмети українознавчого компоненту

Для 1-4 класів це такі предмети:

  • “Українська мова та читання”;
  • “Я досліджую світ (у частині громадянської й історичної освітньої галузі”.

Для 5-9 класів:

  • “Українська мова та література” (може вивчатися як інтегрований курс або окремими навчальними предметами);
  • “Історія України й громадянська освіта” (може вивчатися як інтегрований курс або окремими навчальними предметами);
  • “Географія України”;
  • “Правознавство”.

Для 10-11 класів:

  • “Українська мова та література” (може вивчатися як інтегрований курс або окремими навчальними предметами);
  • “Історія України”;
  • “Громадянська освіта”;
  • “Географія України;
  • “Захист України”.

 

У школярів також є можливість, за потреби, отримати додаткові консультації чи індивідуальні заняття з предметів, які не входять до українознавчого компоненту, щоб задовільнити індивідуальні освітні потреби, зокрема й подолати освітні втрати.

 

Додаткові години на індивідуальні заняття та консультації

 Типовою освітньою програмою передбачено додаткові години на індивідуальні заняття та консультації, які заклад освіти може розподіляти самостійно.

  • у 1-8 класах: на навчальні предмети / інтегровані курси, передбачені цим Типовим навчальним планом, а також на індивідуальні заняття та консультації, зокрема навчальні предмети / інтегровані курси, передбачені іншими Типовими освітніми програмами за відповідний рівень повної загальної середньої освіти, ураховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальні освітні потреби здобувачів освіти, зокрема і для подолання освітніх втрат і розривів;
  • у 9 класі: на навчальні предмети / інтегровані курси, передбачені цим Типовим навчальним планом, а також для проведення індивідуальних занять і консультацій з навчальних предметів, з яких проводиться державна підсумкова атестація за рівень базової середньої освіти з урахуванням потреб здобувачів освіти;
  • у 10-11 класах: на навчальні предмети / інтегровані курси, передбачені цим Типовим навчальним планом, а також для проведення індивідуальних занять і консультацій з навчальних предметів, з яких проводиться державна підсумкова атестація за рівень повної загальної середньої освіти та/або національний мультипредметний тест з урахуванням потреб здобувачів освіти.

 

Зауважимо, що до 22 серпня на громадському обговоренні перебуває проєкт наказу Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства освіти і науки України». Ним пропонується, щоб в умовах воєнного стану в Україні індивідуальні навчальні плани (у разі їх складення) здобувачів освіти за екстернатною формою могли передбачати вивчення навчальних предметів (інтегрованих курсів) українознавчого компонента. У разі затвердження наказу у відповідній редакції, навчатися за українознавчим компонентом можна буде не лише перебуваючи на дистанційній формі навчання, а й на екстернатній.

Детальна інформація про навчання в українських школах дітей, які перебувають за кордоном – тут