Редакція матеріалу від: 02.01.2020, 13:53
Якщо ви дізналися, що вашу дитину цькують, або помітили певні ознаки того, що вона страждає від булінгу, про які ми писали у попередній статті, поговоріть з дитиною та з’ясуйте у неї якнайбільше фактів і подробиць про заподіяну їй шкоду.
Тут важливо відокремити факти від емоцій, хоча емоції в таких випадках, звісно, зашкалюють.
Варто відрізнити звичайний конфлікт від систематичного цькування, бо саме регулярне, повторюване знущання і є булінгом.
У коментарях до наших дописів нас просять розповісти про булінг, де учасниками виступають не лише діти, а й про булінг з боку вчителя до учня (учнів). Правила та закони розповсюджуються на всіх учасників булінгу, незалежно від віку. Різниця лише у відповідальності, про яку ми напишемо нижче.
Прямим обов’язком адміністрації закладу освіти є створення безпечного, вільного від насильства, булінгу та будь-яких форм дискримінації освітнього простору. Це визначено частиною 3 статті 26 Закону України “Про освіту”.
Відповідно до Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), якщо ви підозрюєте про вчинення булінгу стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримали достовірну інформацію, повідомте керівника закладу освіти або інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти. У закладі освіти заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) або підозру щодо його вчинення приймає керівник закладу. Повідомлення можуть бути в усній та (або) письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації.
Але все ж рекомендуємо повідомляти директору про булінг не в усній формі, а подаючи письмову заяву як документальне підтвердження можливого булінгу.
Ваша заява про булінг має бути оформлена у письмовій формі, державною мовою, зі вказанням прізвища, ім’я, по батькові заявника, адресою проживання, контактним телефоном.
У заяві має бути:
- розгорнутий опис фактів булінгу (відокремлюйте їх від емоцій);
- ваш статус: постраждалий, представник постраждалого чи свідок булінгу);
- розгорнутий виклад фактів булінгу;
- тривалість булінгу;
- дата її подання;
- особистий підпис.
Треба пам’ятати, що письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (тобто звернення без вказання прізвища, імені та по батькові особи, що звертається) чи з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і не розглядається. http://bit.ly/2sexgeE
Заява має бути зареєстрована у закладі освіти. Варто написати заяву у двох екземплярах (або зробити ксерокопію). Після її реєстрації у закладі, на одному примірнику працівник школи має поставити вхідний номер та дату заяви, і віддати її вам. Інший примірник залишається у закладі освіти. Так ви в будь-який момент доведете факт звернення до керівника. Цей принцип оформлення заяв використовується у всіх випадках звернення до керівництва та органів влади.
Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу має бути розміщений на сайті закладу освіти: це вимога частини 2 статті 30 Закону України “Про освіту”.
Якщо він відсутній ви можете використовувати інші сайти та вказати керівництву школи на обов’язковість розміщення такої інформації. Ось зразок оприлюднення такого порядку на сайтах Зірненської школи Рівненської області http://bit.ly/37zPgjQ та школи №11 м. Києва. http://bit.ly/2OK9NcR
Якщо керівник закладу освіти отримав заяву або повідомлення про випадок булінгу (цькування), він повинен:
- невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомити територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування);
- за потреби викликає бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги для надання екстреної медичної допомоги;
- повідомляє службу у справах дітей, щоб вирішити питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), з’ясувати причини, які призвели до випадку булінгу (цькування) та вжити заходів для усунення таких причин;
- повідомляє центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з метою здійснення оцінки потреб сторін булінгу (цькування), визначення соціальних послуг та методів соціальної роботи, забезпечення психологічної підтримки та надання соціальних послуг;
- скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення. Для цього керівник видає наказ про створення такої комісії та затверджує її склад.
До складу комісії входять педагогічні (науково-педагогічні) працівники, зокрема практичний психолог та соціальний педагог (за наявності) закладу освіти, представники служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Батьки або інші законні представники малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування) за згодою також можуть долучатися до участі в засіданні комісії.
Створена комісія проводить розслідування, з’ясовує, чи це є інцидент разовим випадком, чи це дійсно регулярне цькування, тобто – булінг.
Для цього комісія збирає таку інформацію:
- щодо обставин випадку булінгу (цькування), зокрема пояснення сторін булінгу (цькування), батьків або інших законних представників малолітніх або неповнолітніх сторін булінгу (цькування);
- висновки практичного психолога та соціального педагога (за наявності) закладу освіти;
- відомості служби у справах дітей та центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
- експертні висновки (за наявності), якщо у результаті вчинення булінгу (цькування) була завдана шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого;
- інформацію, збережену на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо);
- іншу інформацію, яка має значення для об’єктивного розгляду заяви.
Комісія з дня отримання заяви або повідомлення керівником закладу освіти про випадок булінгу (цькування) в закладі освіти повинна розглянути їх не більше, ніж за 10 робочих днів. Якщо комісія визнала факт булінгу, то керівник закладу освіти зобов’язаний повідомити про це уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
У випадку, коли керівник закладу не повідомить поліції про факт цькування, муситиме заплатити штраф від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку (абзац 2 стаття 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Якщо ви як батько чи мати не входите до складу комісії, керівник закладу має письмово повідомити вам про визнання або невизнання комісію факту булінгу.
Рішення комісії оформлюється у письмовому вигляді – під час засідання комісії ведеться Протокол засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), з формою якого можна ознайомитися в Порядку.
Копію цього рішення ви маєте право отримати: для цього треба написати запит на доступ до публічної інформації у відповідності із вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації». http://bit.ly/2OlRr2S
У випадку коли комісія не визнала факт булінгу, а ви з цим не згодні, ви маєте право звернутися до органів Національної поліції із відповідною заявою. До неї радимо додати копії ваших попередніх заяв та документів.
Коли керівник закладу освіти відмовляється приймати скаргу про булінг або не здійснює необхідних дій для розслідування, які зазначені вище, ви можете звернутися до місцевого управління освіти.
Якщо з певних причин ви не бажаєтє звертатися до керівництва закладу освіти або управління освіти із відповідною заявою про булінг, ви можете звернутися одразу до Національної поліції України та/або до Служби у справах дітей.
Коли факти свідчать про те, що дитина зазнала булінгу з боку педагогічного працівника, необхідно звернутися також насамперед до керівника закладу освіти.
Також варто звернутися до неурядових організацій (громадських організацій, що займаються захистом прав людини, надають юридичну допомогу тощо), що працюють з дітьми, для отримання психологічної та юридичної допомоги. Представники цих організацій можуть увійти до складу комісії з розгляду випадку булінгу.
Нагадуємо, що всі звернення, які подаються, розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця (30 днів) від дня їх надходження. (Стаття 20 Закону України “Про звернення громадян” http://bit.ly/2sexgeE ).
Про психологічну допомогу учасникам булінгу ми поговоримо у окремій статті.
Докладніше про те, як діяти у випадку можливого булінгу дитини – у Порядку
реагування на випадки булінгу (цькування).
ФІЗИЧНЕ НАСИЛЬСТВО
До трагічних і непоправних наслідків призводить фізичне насильство та булінг. Якщо дитина поскаржилася на фізичне насильство, незалежно чи є це фактом булінгу чи ні, батькам необхідно звертатися до територіальних підрозділів Національної поліції із відповідною заявою для того, щоб останні з’ясували всі обставини та встановили факти.