Головний сайт освітнього омбудсмена

На цьому сайті розміщуються роз’яснення та відповіді на найпоширеніші запитання, які хвилюють учасників освітнього процесу
×
Освіта А-Я

Під час складання розкладу занять у школі та навантаження домашніми завданнями потрібно враховувати певні гігієнічні правила щодо розумової активності учнів у різні дні навчального тижня. Рівень розумової діяльності учнів зростає до середини тижня і залишається низьким у понеділок і в п’ятницю, тому найбільший обсяг навантаження варто встановлювати на вівторок та середу. На ці дні до розкладу варто вносити навчальні предмети, які потребують великого розумового напруження або ті, які не вимагають значного навантаження, але у більшій кількості, ніж в інші дні тижня. Навчальні предмети, які вимагають інтенсивної самопідготовки учнів у позанавчальний час, не повинні групуватися в один день у розкладі занять (додаток 7 Санрегламенту).

Вчитель під час педагогічної діяльності має право вільно обирати форми, методи і засоби навчання, що відповідають освітній програмі. Але під час формування змісту домашніх завдань необхідно враховувати максимальний час на виконання всіх домашніх завдань і пам’ятати, що учень має виконувати завдання з кількох предметів. Враховуючи наші підрахунки, залежно від класу, час на виконання одного домашнього завдання з 1 уроку складає від 10 до 18 хвилин. Сформувати домашнє завдання, яке можливо зробити за такий короткий час, складно. В межах академічної свободи вчитель може, крім запропонованого переліку вправ та питань для самоперевірки з підручника, пропонувати й інші домашні завдання. Це можуть бути різні проєкти, квести, віртуальні подорожі за темою уроку.

Обсяг і характер домашніх завдань для учнів загалом та для учнів початкових класів визначаються відповідними листами МОН від 29.10.2007 N 1/9-651 “Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів” та від 28.01.2014 № 1/9-72 “Про недопущення перевантаження учнів початкових класів надмірним обсягом домашніх завдань”. Хоча ці листи є застарілими, певні, визначені в них вимоги до домашніх завдань, все ж залишаються актуальними.

Лист МОН від 29.10.2007 N 1/9-651 зазначає, що основною метою домашніх завдань є закріплення, поглиблення і розширення здобутих на уроці знань, підготовка до засвоєння нового матеріалу, формування в дітей уміння самостійно працювати та розвиток їхніх пізнавальних інтересів, творчих здібностей тощо.

Задаючи домашні завдання, вчитель повинен враховувати вікові та індивідуальні особливості школярів, їхні пізнавальні можливості, специфіку кожного навчального предмета, складності матеріалу, характеру завдань. Домашні завдання можуть бути усні, письмові, індивідуальні (розвивають індивідуальні здібності), парні та групові (розвивають навички співпраці).

Домашні завдання можна диференціювати залежно від підготовки учнів, їх індивідуальних особливостей сприйняття, урізноманітнювати зміст та характер завдань.

Лист МОН від 28.01.2014 № 1/9-72 акцентує на правильності дозування домашнього завдання. Учителі повинні спланувати роботу такого об'єму і змісту, щоб учні не відчували перевантаження. Для цього необхідно враховувати зайнятість учнів з інших предметів у цей день, темп і ритм роботи учнів, стан їхнього здоров'я. Не можна пропонувати завдання на невідпрацьований матеріал, який не пояснювався на уроці, оскільки в такому випадку вся складність засвоєння навчального матеріалу переноситься з уроку на домашню роботу. Недопустимим є домашнє завдання з написання рефератів.

Водночас варто розробити нові актуальні документи, які визначатимуть характеру та вимоги до домашніх завдань відповідно до оновлених Державних стандартів освіти та Санітарного регламенту.