Головний сайт освітнього омбудсмена

На цьому сайті розміщуються роз’яснення та відповіді на найпоширеніші запитання, які хвилюють учасників освітнього процесу
×
Освіта А-Я

До 19 липня 2022 року тривалість відпустки була обмежена у 24 календарні дні статтею 12 Закону “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, що створило великі проблеми з відпустками освітян, повна тривалість яких становить 42 та 56 днів. Адже практично усі освітяни використали 24 дні відпустки у перший місяць літа, а частина використала її ще раніше, коли евакуювалися або не мали змоги працювати через воєнні дії. Тому в літній період ми отримали багато скарг про примус до написання заяв на відпустку за власний рахунок, розірвання та тимчасове припинення трудових договорів, оголошення простою замість того, щоб надати педагогам щорічну відпустку.

Верховна рада України внесла зміни до вищезазначеного Закону України , Президент підписав їх, а 19.07.2022 року вони набрали чинності.

Тепер у пункті 1 статті 12 Закону “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” визначено:

  • У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
  • Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
  • У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України “Про відпустки”.

Простіше кажучи, законна тривалість відпусток педагогічних працівників наразі складає 42 або 56 календарних днів. І такі відпустки мають надаватися автоматично, з відповідними перерахунками їх тривалості у разі потреби. Роботодавець (керівник закладу освіти) має право обмежити працівнику тривалість відпустки у поточному році, але він зобов’язаний:

  • видати відповідний наказ;
  • обгрунтувати обмеження відпустки у поточному році;
  • ознайомити з наказом працівника.

Тобто рішення про надання чи ненадання невикористаної частини відпустки приймає керівник закладу освіти. Після набуття чинності змін до законодавства частина керівників одразу надала відпустки педагогічним працівникам, але частина відмовилася надати їх, не даючи аргументованого обґрунтування таких відмов. При чому керівники закладів та органів управління освітою не видають накази та розпорядження про відмову, побоюючись відповідальності, а послуговуються усними наказами та тиском.

Відповідно до статті 80 Кодексу законів про працю України та статті 11 Закону України “Про відпустки” , власник або уповноважений ним орган може перенести щорічну відпустку тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період.

А поділити щорічну відпустку на частини можна лише тоді, коли наявне прохання працівника про поділ на частини будь-якої тривалості, але основна безперервна її частина має становити не менше 14 календарних днів – стаття 12 Закону України “Про відпустки”, стаття 79 Кодексу законів про працю України.

Тому, якщо вам відмовляють у наданні відпустки, вимагайте відповідний наказ!

Якщо ж ви бажаєте взяти відпустку, а керівник відмовляє і просить подати заяву про її поділ на частини, ви маєте розуміти, що використати іншу частину ви можете лише після завершення війни, а отримати компенсацію за невикористання відпустки лише у разі звільнення чи після завершення воєнного стану. Якщо це не у ваших інтересах, не погоджуйтеся і не пишіть таку заяву.